ВС пояснив, чи є в діях особи склад хуліганства, якщо конфлікт відбувся у громадському закладі після завершення його роботи

 Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду залишив без змін судові рішення щодо особи, засудженої за хуліганство (ч. 3 ст. 296 КК України), а також за нанесення потерпілому умисного тілесного ушкодження середньої тяжкості (ч. 1 ст. 122 КК України).

 Захисник особи, оскаржуючи вирок місцевого та ухвалу апеляційного судів, зауважив, що, на його думку, поза розумним сумнівом не доведено наявність у діях особи складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 296 КК України.

 Суд не погодився з наведеним твердженням захисту з огляду на таке.

 Для надання правильної правової оцінки діянням особи в кожному випадку необхідно з’ясовувати, чи посягнула ця особа на правоохоронювані цінності, задля збереження яких підтримується громадський порядок, чи були ці діяння безсумнівно хуліганськими як для винного, так і для інших, чи мало діяння характер грубого порушення громадського порядку. Також необхідно звертати увагу і на обставини вчинення хуліганства, зокрема обстановку, місце та час його вчинення, кількість присутніх при цьому інших осіб, поведінку винного під час хуліганських дій.

 Колегія суддів ККС ВС не погодилася з аргументами сторони захисту про те, що конфлікт відбувся поза межами визначеного робочого часу бару (тобто після 22 год), і тому він не порушив нормальної роботи закладу. Якщо грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, яке супроводжувалося особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом, було вчинене поза межами робочого часу закладу, однак заклад працював і в ньому були присутні відвідувачі, то такі діяння можуть кваліфікуватися як хуліганство.

Формальне врахування часу завершення роботи закладу не може братися за основу під час кваліфікації дій як хуліганства. Склад цього кримінального правопорушення може мати місце й тоді, коли у закладі поза межами його робочого часу перебувають відвідувачі, а заклад продовжує працювати.

Установлені судами нижчих інстанцій обставини, як зазначив ККС ВС, дозволяють зробити висновок, що у діях особи є склад кримінально-караного хуліганства, адже такі дії грубо порушували громадський порядок, були поєднані з особливою зухвалістю, вчинені з мотивів явної неповаги до суспільства. Такі висновки зумовлені тим, що дії засудженого безпосередньо впливали на роботу закладу, вчинялися у присутності великої кількості відвідувачів закладу та привернули їхню увагу. Порушення громадського порядку мало тривалий характер, адже конфлікт розпочався у приміщенні бару і продовжувався вже надворі після виходу відвідувачів із закладу. Конфлікт прогресував саме через активні дії особи.

Продовження роботи закладу поза межами робочого часу не є свідченням того, що цей заклад не є громадським місцем у розумінні ст. 296 КК України, оскільки значна кількість людей, які перебували в ньому, свідчить про об’єктивну необхідність дотримання правил поведінки у цьому місці. Перебування в закладі серед великої кількості інших осіб вимагає шанобливого ставлення до прав кожного, хто там перебуває, в тому числі й до права на повагу. Застосування засудженим фізичного насильства, що супроводжувалося спричиненням ударів потерпілому, відштовхування інших осіб, які намагалися припинити його дії, свідчать у сукупності про особливу зухвалість засудженого.

Постанова ККС ВС у справі № 671/324/17 (провадження № 51-2697км21) – https://reyestr.court.gov.ua/Review/99556526.

Джерело: Верховний Суд