Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Конституційний Суд України 30 червня 2022 року ухвалив Рішення у справі за конституційним поданням 47 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України статей 96-1, 96-2 Кримінального кодексу України щодо спеціальної конфіскації, - повідомляється на веб-сайті КСУ.
У поданні зазначалося про невідповідність оспорюваних статей КК України низці приписів Конституції України, оскільки „за своєю правовою суттю інститут спеціальної конфіскації, хоча і відноситься до інших заходів кримінально-правового характеру, фактично, поряд з конфіскацією, є ще одним видом покарання за злочин...“.
Конституційний Суд України з’ясував співвідношення конфіскації майна зі спеціальною конфіскацією та вказав, що конфіскація майна полягає у примусовому безоплатному вилученні майна, що є власністю засудженого. Унаслідок чого конфіскація майна є видом покарання, застосування якого має на меті покарання винного, його виправлення й запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень цією та іншими особами. Натомість спеціальна конфіскація застосовується у разі, коли майно вилучається в особи, яка не є власником або добросовісним володільцем такого майна, а тому цей захід впливу на особу має некаральний характер.
Тому Суд визнав твердження заявників про застосування до особи одночасно двох видів однакових покарань (конфіскації майна та спеціальної конфіскації) безпідставними.
Також КСУ зазначив, що спеціальна конфіскація не є видом кримінального покарання, тому її застосування, зокрема примусове безоплатне вилучення майна у недобросовісної третьої особи, на підставі судового рішення (вирок, ухвала), не є притягненням до кримінальної відповідальності.
Тому і доводи авторів подання щодо обмеження статями 96-1, 96-2 КК України прав та свобод людини і громадянина, визначених частиною другою статті 58, частиною другою статті 61, частиною першою статті 62 Конституції України, КСУ визнав безпідставними.
У Рішенні КСУ зазначив, що судове рішення (вирок, ухвала) про застосування спеціальної конфіскації є, по-перше, юридичним актом індивідуальної дії, що встановлює факт незаконності та недобросовісності набуття певною особою конкретного майна, по-друге, спростовує презумпцію правомірності набуття права власності, встановлену в частині другій статті 328 Цивільного кодексу України. Унаслідок цього це судове рішення є підставою для вилучення такого майна в особи, стосовно якої може бути застосовано спеціальну конфіскацію.
Суд дійшов висновку, що застосування спеціальної конфіскації припиняє не право власності або право добросовісного володіння майном, а незаконне та недобросовісне володіння, тимчасово набуте внаслідок вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, визначеного Особливою частиною КК України.
А статті 96-1, 96-2 КК України не порушують конституційних гарантій захисту права власності, а тому не суперечать статті 21, частинам першій, четвертій, шостій статті 41 Конституції України.