ДОВГООЧІКУВАНИЙ ЗАКОН І СУДОВА РЕФОРМА

Законодавчий поступ судової реформи: Вища рада правосуддя та зміна підсудності справ за участі вищих органів державної влади.

Верховна Рада України до початку літніх канікул прийняла у другому читанні Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя» (законопроект  №5069).

Довгоочікуваний на шляху судової реформи законопроект визначає порядок формування Вищої ради правосуддя (ВРП), передбачає утворення та порядок діяльності допоміжного органу ВРП, яким є Етична рада, котра утворюється з метою сприяння органам, що обирають (призначають) членів Вищої ради правосуддя, у встановленні відповідності кандидата на посаду члена Вищої ради правосуддя критеріям професійної етики та доброчесності.

Членами Етичної ради можуть бути особи, які мають бездоганну ділову репутацію, високі професійні та моральні якості, суспільний авторитет, відповідають критеріям професійної етики та доброчесності, мають досвід роботи не менше п’ятнадцяти років зі здійснення судочинства або адвокатської чи прокурорської діяльності, або наукової діяльності у галузі права.

До складу Етичної ради входять:

1) три особи з числа суддів або суддів у відставці, запропоновані Радою суддів України;

2) одна особа, запропонована Радою прокурорів України;

3) одна особа, запропонована Радою адвокатів України;

4) одна особа, запропонована Національною академією правових наук України в особі Президії.

Іншою новелою закону є утворення та діяльність служби дисциплінарних інспекторів.

Закон передбачає, що у секретаріаті Вищої ради правосуддя діє служба дисциплінарних інспекторів як самостійний структурний підрозділ, який утворюється для реалізації повноважень Вищої ради правосуддя щодо здійснення дисциплінарного провадження стосовно суддів та діє за принципом функціональної незалежності від Вищої ради правосуддя. Статус та повноваження служби дисциплінарних інспекторів визначаються Законом «Про Вищу раду правосуддя». Порядок утворення, фінансування, взаємодії служби дисциплінарних інспекторів із іншими органами Вищої ради правосуддя та процедури діяльності визначаються Положенням про службу дисциплінарних інспекторів, що затверджується Вищою радою правосуддя. Чимало експертних думок, які мають усі підстави для існування, стверджують про те, що діяльність служби дисциплінарних інспекторів стане неприкритим важелем тиску на суддів, що унеможливить незалежність  правосуддя.

Закон передбачає зміни до низки законодавчих актів, у тому числі – до Регламенту Верховної Ради України, щодо порядку формування складу Вищої ради правосуддя. Водночас, у законі визначено зміни до Кодексу адміністративного судочинства щодо підсудності Верховному Суду, як суду першої інстанції справ щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справ за позовом про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справ щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, рішень, дій чи бездіяльності органів, які обирають (призначають), звільняють членів Вищої ради правосуддя, щодо питань обрання (призначення), звільнення з посади членів Вищої ради правосуддя, бездіяльності Кабінету Міністрів України щодо невнесення до Верховної Ради України законопроекту на виконання (реалізацію) рішення Українського народу про підтримку питання загальнодержавного значення на всеукраїнському референдумі за народною ініціативою..

Указана обставина обумовила зауваження до назви закону через наявність у його змісті норм, які не відображають запропоновану назву законопроекту. Зрештою, якість прийнятого закону – не лише у змістовній частині, але й щодо відповідності іншому законодавству, а також окремим положенням Конституції України – залишає відкритим питання його дієвості та ефективності у здійсненні судової реформи.

Петро Ясен