Обов’язкова реєстрація офіційних електронних адрес в ЄСІТС

Ми живемо в 21 столітті і з плином часу не всі помітили, як змінюється наше життя. Проте, майже всі відчули переваги від наявності комп'ютеру вдома, або смартфону в кишені. Розвиток цифрових технологій спростив вирішення багатьох питань: записатися на прийом до лікаря, отримати довідку, придбати товар, забронювати номер в готелі та багато іншого. Через користування застосунком для смартфону Дія громадяни відчули переваги «держави в смартфоні».

З розвитком технологій ближче до громадян та бізнесу стає і правосуддя. Так, 26 травня 2021 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення поетапного впровадження Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи». Указом Президента України від 11 червня 2021 року № 231/2021 затверджено Стратегію розвитку системи правосуддя та конституційного судочинства на 2021 - 2023 роки (далі - Стратегія). Підпунктом 4.1.4 пункту 4 Розділу 4 «Напрями та заходи» Стратегії визначено, що з метою покращення доступу до правосуддя необхідно забезпечити розвиток електронного судочинства з урахуванням світових стандартів у галузі інформаційних технологій, його інтегрування в національну інфраструктуру електронного врядування через, зокрема, впровадження сучасного електронного діловодства в суді, електронного ведення справ, електронних комунікацій із судом, кабінету судді та кабінету учасника процесу.

А вже 17 серпня 2021 року Вища рада правосуддя рішенням № 1845/0/15-21 затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (ЄСІТС) є інструментом, який забезпечує автоматизацію процесів діяльності в системі правосуддя, включаючи документообіг, автоматизований розподіл справ, обіг документів між судом та учасниками судового процесу, фіксування судового процесу та участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції та інші потреби користувачів ЄСІТС. ЄСІТС є основою для функціонування електронного судочинства. 05 жовтня 2021 року було офіційно оголошено про запуск перших трьох підсистем (модулів) ЄСІТС: 1) «Електронний кабінет»; 2) «Електронний суд»; 3) підсистема відеоконференцзв'язку.

Хоч система і запрацювала, проте не так ефективно, як очікувалось.

Чинним процесуальним законодавством України (ч. 6 ст. 6 ГПК України, ч. 6 ст. 18 КАС України, ч. 6 ст. 14 ЦПК України) встановлено перелік суб'єктів, для яких встановлено обов'язок зареєструвати офіційні електронні адреси в ЄСІТС для пришвидшення та спрощення комунікації між судом та учасниками судових процесів, до яких віднесено адвокатів, нотаріусів, приватних виконавців, арбітражних керуючих, судових експертів, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, юридичних осіб державного та комунального секторів економіки.

Проте, названі суб'єкти не поспішають реєструвати офіційні електронні адреси. Можливо через те, що чинним законодавством не передбачена відповідальність за ухилення від такої реєстрації, а переваги від реєстрації не настільки відчутні. Тим більше, що в запровадженні повноцінного електронного судочинства, здається, зацікавлений лише суд, оскільки саме на нього покладено тягар переведення всіх документів з паперової форми в електронну, що очевидно вимагає залучення значних матеріально-технічних ресурсів в масштабах країни на утримання штату відповідних працівників і їх забезпечення відповідними технічними засобами.

Отже, постало завдання, керуючись Стратегією, внести суттєві зміни до чинного процесуального законодавства з метою реалізації державної політики у сфері судоустрою та удосконалення електронного судочинства. Для початку, вирішено розпочати впровадження ширшого та імперативного використання електронного документообігу в судах, з тих осіб, яких законодавець уже зобов'язав зареєструватися в ЄСІТС. Наслідком чого стало внесення до Верховної ради України законопроекту №7574 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання офіційних електронних адрес в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі представниками правничих професій, юридичними особами та фізичними особами-підприємцями» (далі - Законопроект).

Законопроектом пропонується наступні зміни.

У процесуальних кодексах (ГПК України, КАС України, ЦПК України) пропонується:

1) поширити обов'язок реєстрації офіційної електронної адреси в ЄСІТС, окрім раніше визначених осіб, поширити додатково на всіх юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців;

2) встановити загальне правило, відповідно до якого всі хто зобов'язаний зареєструвати офіційну електронну адресу в ЄСІТС, подають документи, вчиняють інші процесуальні дії лише в електронній формі за допомогою ЄСІТС. Такі особи зможуть подавати процесуальні, інші документи в письмовій формі, вчиняти інші процесуальні дії в письмовій або усній формі лише під час участі в підготовчому судовому засіданні чи судовому засіданні, з обов'язковим надсиланням до суду відповідних процесуальних, інших документів в електронній формі. У разі ненадання таких документів в електронній формі суд зможе постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу, в порядку та в розмірі, визначеному відповідним процесуальним законодавством;

3) у разі подання документів до суду в паперовій формі іншою особою, яка має офіційну електронну адресу, у разі необхідності суд зможе зобов'язати таку особу надати відповідні документи до суду в електронній формі. У разі ненадання таких документів в електронній формі суд так само може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу, в порядку та в розмірі, визначеному відповідним процесуальним законодавством;

4) встановити обов'язковий реквізит для всіх заяв по суті справи, інших процесуальних заяв, клопотань, як зазначення в тексті офіційної електронної адреси (якщо особа, яка звертається до суду з відповідним процесуальним документом, зобов'язана зареєструвати таку адресу в ЄСІТС, або зареєструвала її в добровільному порядку). Отже, у разі не зазначення такої адреси відповідної особою суд зможе, залежно від типу і виду заяви, залишити її без руху, повернути заявнику або залишити її без розгляду;

5) доповнюються положення про відзив, відповідь на відзив, заперечення, пояснення третьої особи, відзив на апеляційну скаргу, відзив на касаційну скаргу - відтепер у разі не зазначення офіційної електронної адреси в ЄСІТС суд буде залишати відповідний процесуальний документ без руху, надаючи строк для усунення недоліків. У разі не виправлення недоліків відповідна заява буде залишатися без розгляду.

Закон України «Про судовий збір» пропонується доповнити положенням про те, що за подання до суду процесуальних документів в письмовій формі тими особами, для яких реєстрація офіційної електронної адреси в ЄСІТС є обов'язковою, встановлюється підвищена ставка судового збору з коефіцієнтом 1,2.

Прикінцевими положеннями проекту Закону запропоновано встановити, що адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, фізичні особи - підприємці та юридичні особи, зокрема державні органи, органи місцевого самоврядування, реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), яка забезпечує обіг процесуальними документами, протягом двадцяти днів з дати опублікування цього Закону

Яких результатів очікувати від запровадження таких змін, якщо Законопроект стане законом.

Загальновідомою є та обставина, що подекуди судовий процес є більш сприятливим до відповідача, ніж до позивача. Так, позивач постійно проявляє ініціативу в судовому процесі, натомість відповідач використовує численні можливості для затягування судового процесу, найпоширенішими з яких є уникнення в отриманні повідомлення суду про розгляд справи, подання важливих документів в письмовій формі безпосередньо перед судовим засіданням через засоби поштового зв'язку, та інші. Запровадження реєстрації офіційної електронні адреси в ЄСІТС створює умови усунення багатьох факторів, які б сприяли затягуванню судового процесу, оскільки документообіг відбуватиметься майже миттєво. Зазначене, покликано суттєво прискорити судовий розгляд справ, що свою чергу є позитивним сигналом для бізнесу. Отже, матимемо економію часу, а як відомо, час для бізнесу це гроші.

Цікавим наслідком запровадження таких змін вбачається в тому, що зараз представник подаючи документи до суду в письмовій формі повинен їх засвідчити кожну копію доказу відповідним чином згідно п. 5.26 ДСТУ 4163:2020 «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів», а саме відмітка про засвідчення копії документа складається з таких елементів: слів «Згідно з оригіналом» (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії. У випадках, визначених законодавством, копії документів засвідчують відбитком печатки юридичної особи, структурного підрозділу (служби діловодства, служби кадрів, бухгалтерії тощо) юридичної особи або печатки «Для копій».

Проблем не виникає, якщо доказів небагато. Натомість коли передаються численні докази, то таке засвідчення потребує значних витрат часу. Набагато простіше подати копії документів в електронній формі, використавши для їх засвідчення відповідний електронний підпис. Отже, очевидною перевагою є значна економія часу.

Крім того, подекуди направлення в суд заяви або клопотання з додатками може легко перетворитися з направлення листа, на направлення бандеролі або навіть посилки. Із збільшенням кількості документів та їх ваги зростають і затрати на пересилання такої кореспонденції. Отже, направлення документів в електронній формі призведе до економії коштів. І чим більше судових процесів, тим значнішою буде економія.

Не менш вагомою перевагою запропонованих змін стане початок фактичного запровадження режиму Paperless («без паперів»). Що, очевидно, позитивно відіб'ється на витратах правників, бізнесу та держави, оскільки зменшаться витрати як на обладнання архівів для зберігання документів, на папір, принтери, нові картриджі для принтерів та інше устаткування і персонал, задіяний в обслуговуванні таких приладів. Не варто відкидати загалом і екологічний чинник у цих процесах. І хотілося б вірити, що врешті решт така економія держави на витрати в судових органах відіб'ється на розмірі судового збору, який направляється на утримання судової гілки влади.

Проте, не варто відкидати і можливі ризики.

Навряд всі будуть в захваті від запропонованих змін, адже якщо раніше для того щоб скористатися «судовими послугами» достатньо було звернутися до фахівця у цій галузі, то після прийняття запропонованих змін, у бізнесу з'явиться додатковий обов'язок зареєструвати свою офіційну електронну адресу незалежно від того, чи має намір бізнес звертатися до суду чи ні.

Варто також відзначити, що електронна система документообігу критично залежна від стану забезпечення судових органів якісною комп'ютерною технікою та її регулярного оновлення, що в сьогоднішніх умовах не є пріоритетним витрачанням ресурсів, тому після прийняття запропонованих змін, проте без переоснащення судових органів якісною технікою можемо стикнутися з іншими проблемами.

Крім того, забезпечення стабільного документообігу залежить від стабільності електропостачання приміщень суду, що в нинішній ситуації не завжди є бездоганним. Чи буде в таких умовах забезпечено збереження електронних документів учасників судового провадження, поки відповідей немає.

Висновки.

Застосування електронних технологій у судочинстві сприяє оперативнішій діяльності судових органів, спрощує обмін інформацією між судами, учасниками процесу, а також іншими органами.

Із запровадженням відповідних змін в процесуальному законодавстві усуваються багато факторів, які б сприяли затягуванню судового процесу. Значно пришвидшиться документообіг між судом і учасниками судових процесів, що призведе до економії часу та коштів всіх осіб, які приймають участь в судовому процесі.

При цьому Законопроектом визначено коло осіб, які зобов'язані звертатися до суду в електронній формі, відповідно це на початковому етапі вимагатиме певних зусиль від таких осіб, проте в подальшому, очевидно, призведе до позитивних наслідків. Якщо ж такі особи будуть звертатися до суду в письмовій формі пропонуються ціла низка заходів фінансового та процесуального характеру, які покликати зробити письмову форму звернення до суду невигідною, а подекуди і безрузультатною.

Як видно із Законопроекту, останній не спрямований на вирішення всіх проблем пов'язаних із запровадженням електронного судочинства. Для початку, вирішено розпочати впровадження ширшого та імперативного використання електронного документообігу в судах, з тих осіб, яких законодавець уже зобов'язав зареєструватися в ЄСІТС.

Як наслідок, для таких суб'єктів встановлено такий порядок подання документів, який значно пришвидшить та спростить направлення відповідних документів до суду, проте чи буде технічно готовий суд до прийняття і належного збереження всієї кількості таких документів невідомо.

Джерело: ЛІГА:ЗАКОН