Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
У суддівській спільноті останніми тижнями йде обговорення перспектив судової влади на 2023 рік.
«Судово-юридична газета» коротко підсумувувала основні проблеми, що викликають досить емоційні дискусії.
Фінансові проблеми судової влади
У Міністерстві фінансів і Державній судовій адміністрації вже повідомили, що у фінансовому плані 2023 рік стане одним з найважчих в історії судової влади України.
Проблеми очікуються не лише із заробітною платою працівників апаратів судів, а також із матеріальним забезпеченням судів, оплатою комунальних послуг та навіть суддівською винагородою самих суддів.
Прогнозовані втрати бюджету судової влади на наступний рік, за даними Міністерства фінансів, становитимуть до 20% бюджету судової влади на 2022 рік.
Таким чином, бюджет судової влади у 2023 році може становити лише близько 15,2 млрд гривень.
При цьому реальна потреба судів першої та апеляційної інстанцій, а також органів судової влади та управління, за розрахунками ДСА, становила лише на 2022 рік (тобто, без урахування підвищення цін практично на все з початку агресії РФ) 26 млрд 691,6 млн гривень.
Що буде з судами і що чекати апаратам судів
Хоча в українських судах, за довоєнними розрахунками, не вистачає майже 2 тис. суддів, проте вже зараз очевидно, що кадрове поповнення суддівських лав відбудеться не скоро.
Справа в тому, що з урахуванням різкого обмеження бюджету судової влади навряд чи варто очікувати виділення мільярдів гривень на суддівську винагороду для нових суддів, навіть якщо новостворена ВККС у 2023 році проведе нові або завершить старі конкурси.
Про те, що на нових суддів судової влади доведеться чекати ще довго, вже відверто говорять у Раді суддів України та Національній школі суддів.
При цьому не варто забувати, що ще 326 суддів на даний час не мають повноважень у зв'язку із закінченням п'ятирічного терміну повноважень, а десятки суддів досі не приведені Президентом до присяги.
Вочевидь, з урахуванням бойових дій, що тривають, кадрові «дірки» в судах будуть і надалі заповнюватися шляхом переведення суддів з судів, що опинилися в окупації або в зоні активних бойових дій.
Крім того, на кількість суддів, ймовірно, впливатиме і здатність держави платити заробітну плату працівникам апаратів судів.
З огляду на те, що середня заробітна плата в апаратах судів у 2023 році передбачається лише на рівні 5 тис. гривень, то відтік кадрів з апаратів судів може не лише не припинитися, а й навіть прискоритися.
При цьому влітку відновився процес «оптимізації судів», тобто укрупнення судів. Цей процес, скоріш за все, спричинить скорочення кількості працівників апаратів у судах, які якраз будуть «оптимізовані».
Разом з тим, за відсутності достатньої та стабільної кількості помічників суддів, секретарів судового засідання, працівників судових канцелярій тощо, а також гідної заробітної плати для них, набирати нових суддів немає великого сенсу, оскільки така ситуація тільки створить додаткове навантаження на бюджет.
Проблеми якості правосуддя та дотримання процесуальних строків розгляду справ при цьому нікуди не подінуться.
Ще одна потенційна проблема – ймовірні масові відставки суддів після того, як Вища рада правосуддя набуде повноважного складу.
За прогнозами голови Ради суддів України Богдана Моніча, у відставку можуть подати до 2 тис. суддів (майже стільки ж, скільки звільнилося у 2015-2016 роках після поновлення роботи Вищої ради юстиції).
В умовах відсутності належного фінансування та війни, судову владу в 2023 році може очікувати найважча криза, яка матиме значні наслідки для всієї країни.
Що чекає на Вищу раду правосуддя
Вища рада правосуддя, яка ще 22 лютого 2022 року втратила повноважний склад, досі залишається практично недієздатною.
На даний час повноваження мають лише 7 членів Ради правосуддя (включно з головою Верховного Суду) з 21. Приймати рішення Рада правосуддя зможе маючи не менше 15 осіб у складі.
Однак навіть у випадку, якщо Рада правосуддя і зможе восени набути повноважного складу, то до виконання своєї ключової – дисциплінарної функції, вона зможе приступити ще не скоро.
Причина – відсутність у складі ВРП автономного підрозділу дисциплінарних інспекторів, без яких неможливий, згідно з концепцією судової реформи Володимира Зеленського, розгляд дисциплінарних скарг на суддів.
Щоб відібрати інспекторів на конкурсних умовах, потрібен повноважний склад Ради правосуддя, якого зараз немає.
Крім того, передбачалося, що дисциплінарні інспектори Ради правосуддя отримуватимуть заробітну плату, здатну залучити на ці посади досвідчених юристів.
Насправді ж з'ясувалося, що фінансування для інспекторів традиційно не вистачає і максимальна заробітна плата, яку вони зможуть отримувати, складає 17,5 тис. гривень до сплати податків.
З урахуванням таких фінансових параметрів майбутній конкурс на посади дисциплінарних інспекторів ризикує стати досить непростою процедурою.
Що чекає ВККС
Найбільш туманними видаються перспективи Вищої кваліфікаційної комісії суддів.
Повноваження колишнього складу ВККС були припинені під час судової реформи Володимира Зеленського ще 7 листопада 2019 року.
Конкурсна комісія з обрання членів ВККС за участю як українських суддів, так і іноземних експертів, розпочала повноцінно працювати тільки в липні цього року.
При цьому вже на етапі оголошення конкурсу на посади 16-ти членів ВККС не обійшлося без казусів. Публічність конкурсу призвела до того, що члени Конкурсної комісії вислухали низку побажань, кого представникам юридичної спільноти хотілося б побачити у складі майбутнього ВККС та у деяких випадках навіть пообіцяли до них прислухатися.
Наприклад, пролунало побажання, щоб частина складу ВККС була жінками. У свою чергу суддям хотілося б бачити у складі ВККС якнайбільше суддів, а адвокатам – адвокатів.
При цьому правила самого конкурсу влітку змінилися у бік його спрощення, але у підсумку, які саме якості повинен мати майбутній член ВККС і чим саме він має бути кращим за інших кандидатів, не до кінця зрозуміло досі.
Крім того, важливу роль у конкурсній долі кандидатів відіграють свого роду «мотиваційні листи», які кандидати подавали разом із іншими документами для участі у конкурсі. Ці мотиваційні листи фактично будуть «перепусткою» до етапу співбесід з Конкурсною комісією. За словами членів Конкурсної комісії, вони оцінюватимуть якість написання таких мотиваційних листів та на підставі своєї оцінки визначатимуть, чи гідний кандидат брати участь у співбесідах чи ні.
Зазначимо, що загалом документи для участі у конкурсі на 16 посад членів ВККС подав 251 кандидат, що є абсолютним рекордом для подібних конкурсів.
За оцінками голови Верховного Суду Всеволода Князєва, весь конкурс на посади членів ВККС, а також етап власне призначення нових членів ВККС на свої посади Вищою радою правосуддя може затягнутися до середини 2023 року.
При цьому, як вже зазначалося вище, на момент відновлення повноцінної роботи ВККС, може вийти так, що не зовсім буде зрозумілим і характер завдань, які будуть стоять перед ВККС.
Наприклад, не зовсім зрозуміло, що буде з кваліфікаційним оцінюванням суддів, яке триває з 2016 року та щодо 2 220 суддів не завершено досі, а також із низкою конкурсів (наприклад, до судів апеляційної інстанції), які зупинилися у 2019 році.
Автор: В'ячеслав Хрипун
Джерело «Судово-юридична газета»
_03_03.png)
