Узагальнення практики по дотриманню строків розгляду справ цивільного, адміністративного та кримінального судочинства за 2015 рік

 У З А Г А Л Ь Н Е Н Н Я

практики по дотриманню строків розгляду справ цивільного, адміністративного та кримінального судочинства за 2015 рік.

            На виконання плану роботи В.Писарівського районного суду Сумської області  на 2016 рік здійснено вивчення та узагальнення практики по дотриманню суддями В.Писарівського районного суду строків розгляду справ цивільного, адміністративного та кримінального судочинства за 2015 рік.

            Метою проведення зазначеного узагальнення є дослідження, підсумок, узагальнення стану якості та оперативності розгляду справ та виявлення проблемних питань, що виникають при розгляді цієї категорії справ, причин, що сприяли виникненню даних проблем, їх найбільших характерних порушень чи неправильного застосування норм процесуального права.

            Відповідно до статтей 55, 124 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист; юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

            Недотримання строків розгляду цивільних, адміністративних справ та кримінальних проваджень порушує конституційне право на судовий захист, гарантований статтею 55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади.

            Оскільки за змістом ст.124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами, а юрисдикція їх поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, основну роль у забезпеченні ефективного захисту прав і свобод громадян на національному рівні відведено саме судам. Пленум Верховного Суду України у п. 1 постанови від 01.04.1994 №3 "Про строки розгляду судами України кримінальних і цивільних справ" звернув увагу на необхідність підвищення особистої відповідальності суддів за своєчасний та якісний розгляд судових справ, оскільки дотримання суддями встановлених законом строків розгляду є їх обов'язком. При цьому навмисне порушення процесуального закону чи несумлінність, які спричинили несвоєчасний розгляд та тяганину при розгляді кримінальних або цивільних справ та істотно обмежили права і законні інтереси громадян, слід розглядати, з урахуванням конкретних обставин, як неналежне виконання професійних обов'язків судді.

            Відповідно до ст.3 Конституції України утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

            Згідно із ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та ст.29 Конституції України передбачено право кожної людини на свободу та особисту недоторканість.

Право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого кримінального обвинувачення гарантовано кожному ст. 6 Конвенції.

            Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним строком слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального закону.

            Конвенція реалізується у практиці Європейського суду з прав людини, з якої вбачається, що розумність тривалості провадження має бути оцінена з урахуванням конкретних обставин справи і критеріїв, напрацьованих Судом, зокрема, складності справи та поведінки заявника і відповідних державних органів (Kalashnikov v. Russia, заява № 47095/99, п. 125, ECHR 2002-VI, Antonenkov v. Ukraine, заява № 14183/02, п. 41, 2005-II та ін.).

            В поняття «розумний строк» розгляду справи Європейський суд з прав людини включає:

            - складність справи;

            - поведінку заявника;

            - поведінку органів державної влади (насамперед суду);

            - важливість справи для заявника.

            Відповідно до ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав та свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

            Строки, встановлені Цивільним процесуальним кодексом України, Кримінальним процесуальним кодексом України, Кодексом України про адміністративне судочинство є обов’язковими для судів та учасників судових процесів, оскільки визначають тривалість кожної стадії процесу або час, протягом якого має бути вчинено процесуальну дію.

            Відповідно до Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №11 від 17.10.2014 року «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення» розумним, зокрема, вважається строк, що є об’єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

            З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи «Федіна проти України» від 02 вересня 2010 року, «Смірнова проти України» від 08 листопада 2005 року, «Матіка проти Румунії» від 02 листопада 2006 року, «Літоселітіс проти Греції» від 05 лютого 2004 року та інші).

            Оцінюючи правову та фактичну складність справи, слід враховувати, зокрема, наявність обставин, що утруднюють розгляд справи; кількість співпозивачів, співвідповідачів та інших учасників процесу; необхідність проведення експертиз та їх складність; необхідність допиту значної кількості свідків; участь у справі іноземного елемента та необхідність з’ясування і застосування норм іноземного права.

            Оцінюючи поведінку заявника, а також осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу, слід звернути увагу на те, що не можна покладати відповідальність за тривалий розгляд справи використання ними процесуальних засобів, передбачених законодавством, для здійснення свого захисту, зокрема, у зв’язку зі зміною позовних вимог, вивченням матеріалів справи, заявленням клопотань, оскарженням ухвалених судових рішень. Разом із тим слід взяти до уваги факти невиконання ними процесуальних обов’язків, наприклад, ненадання чи надання з порушенням строку, передбаченого ЦПК, доказів у справі; неодноразові неявки в судове засідання без поважних причин, якщо це призвело до порушення розумного строку судового розгляду.

            Оцінюючи поведінку органів державної влади (насамперед суду), слід враховувати своєчасність призначення справи до судового розгляду; проведення судових засідань у призначений час; строки виготовлення суддею мотивованого судового рішення та направлення його особам, які брали участь у справі; повноту здійснення суддею контролю за виконанням працівниками апарату суду своїх службових обов’язків, у тому числі щодо повідомлення осіб, які беруть участь у справі, про дату та місце судового засідання; своєчасне виготовлення журналу судового засідання та протоколу про окремі процесуальні дії; повноту і своєчасність прийняття суддею заходів щодо учасників процесу та інших осіб у сфері здійснення правосуддя, направлених на недопущення їх процесуальної недобросовісності і процесуальної тяганини у справі, зокрема, щодо контролю за строками проведення експертизи; своєчасну видачу виконавчого документа та направлення його до органу, уповноваженого виконати судове рішення.

            Оцінюючи характер процесу та його значення для заявника, слід враховувати важливість предмета розгляду та ступінь ризику для заявника, наприклад, якщо йдеться про справи, що потребують оперативного прийняття рішення; трудові справи; справи, що пов’язані зі станом здоров’я заявника; справи щодо опіки над дітьми тощо.

            Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особі (справа «Скопелліті проти Італії» від 23 листопада 1993 року), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа »Папахелас проти Греції» від 25 березня 1999 року).

            Таким чином, згідно зі статтею 6 Конвенції виконання судового рішення є складовою частиною судового розгляду, завершальною стадією судового провадження. У зв’язку із цим під час розгляду питань про відстрочку, розстрочку, зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення, а також під час розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби судам необхідно дотримуватися вимог Конвенції щодо виконання судового рішення упродовж розумного строку (справи »Горнсбі проти Греції» від 19 березня 1997 року, «Ромашов проти України» від 27 липня 2004 року, «Дубенко проти України» від 11 січня 2005 року, «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року та інші).

            Відповідно до ст.15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових правовідносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

            Частиною 3 ст.15 ЦПК України передбачено, що суди розглядають вищевказані цивільні справи в порядку позовного, наказного та окремого провадження.

            Відповідно до ст. 1 Цивільного процесуального кодексу України, одним із основних завдань цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

            ЦПК встановлює граничний строк розгляду цивільних справ: загальний – не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі; спеціальний (справи про поновлення на роботі та стягнення аліментів) – не більше одного місяця з дня відкриття провадження у справі. Крім цього, законодавець встановлює спеціальні строки і для розгляду певних категорій справ окремого провадження у цивільному судочинстві, наприклад, справи про обов’язкову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу або про продовження лікування суд розглядає не пізніше трьох днів після відкриття провадження у справі (ст. 285 ЦПК України). У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду справи, суд ухвалою може подовжити розгляд справи, але не більш як на 15 днів (ст. 157 ЦПК України). Повторне продовження строку розгляду справи законодавством не передбачено, тобто недопустиме за жодних обставин. Протягом строку розгляду справи суд повинен провести підготовку справи до розгляду, судовий розгляд та ухвалити по справі рішення. Слід зазначити, що порушення встановлених процесуальних законом строків розгляду справи не може бути підставою для скасування ухваленого судового рішення в апеляційному або касаційному порядку. Проте грубе порушення строків розгляду справи є порушенням присяги судді та підставою для його дисциплінарної відповідальності, оскільки своєчасний розгляд справи є обов’язком судді, який покладається на нього законом (ч. 4 ст. 54 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

            Протягом 2015 року у провадженні В.Писарівського районного суду Сумської області перебувало 568 справ цивільного судочинства, в тому числі: 544 справи позовного та окремого провадження (з них: надійшло у 2015 році 527 справ) та 4 справи наказного провадження, а також 20 справ за скаргами на дії державного виконавця та заявами в порядку виконання рішення суду, за нововиявленими обставинами та про перегляд заочного рішення.

            З  548 справ (позовного, окремого та наказного провадження) перебувало у провадженні:

·         судді В’юник Н.Г. – 141 справа, що становить 25,73% від їх загальної кількості;

·         судді Савєльєвої А.І. – 157 справ, що становить 28,65%;

·         судді Семенової О.С. – 250 справ, що становить 45,62%.

            З  20 справ за скаргами на дії (бездіяльність) державного виконавця та заявами в порядку виконання рішення суду, за нововиявленими обставинами та про перегляд заочного рішення перебувало у провадженні:

·         судді В’юник Н.Г. – 3 справи, що становить 15% від їх загальної кількості;

·         судді Савєльєвої А.І. – 4 справи, що становить 20%;

·         судді Семенової О.С. – 13 справ, що становить 65%.     

            Аналізуючи дотримання строків призначення справ до судового розгляду суддями В.Писарівського районного суду, варто зазначити, що Цивільним процесуальним кодексом України регулюються строки призначення справ до попереднього та до судового розгляду, а також строки вирішення заяв в порядку виконання рішення суду.

            Попереднє судове засідання має бути призначено протягом 10 днів з дня відкриття провадження у справі (ч.1 ст. 129 ЦПК України).

            Щодо призначення справи до розгляду, то відповідно до ч.2 ст. 156 ЦПК України, справа має бути призначена до розгляду не пізніше семи днів після закінчення дій підготовки справи до судового розгляду.

            Відповідно до ч.7 ст. 130 ЦПК України попереднє судове засідання не є обов'язковим. Питання про необхідність його проведення вирішується суддею під час відкриття провадження у справі.

            При цьому варто зазначити, що ЦПК України не встановлює строків призначення справ до судового розгляду у випадку коли не проводиться попередній розгляд, а відповідно, і не можуть провадитися дії по підготовці справи до судового розгляду, крім розгляду заяв про забезпечення позову та забезпечення доказів.

            Вбачається, що семиденний строк призначення справи до судового розгляду, передбачений ст.156 ЦПК України, не стосується випадків, коли справа до попереднього розгляду не призначається, а отже підготовчі дії у справі не проводяться. Семиденний строк призначення справи до судового розгляду з моменту відкриття провадження не забезпечить своєчасного повідомлення (за 3 доби до дати слухання справи) учасників про дату та місце судового розгляду, не кажучи про повернення до суду відомостей про отримання особами, які беруть участь у справі судової повістки, що беззаперечно призведе до відкладення слухання справи.

            А отже, справа має бути призначена до судового розгляду в такий термін, щоб забезпечити її розгляд протягом строків, встановлених ст. 157 ЦПК України.

            Вказані строки призначення справ суддями В.Писарівського районного суду дотримані. 

            Загальні строки судового розгляду справ цивільного судочинства у В.Писарівському районному суді порушено по 30 справам позовного провадження, в тому числі: суддею В’юник Н.Г. порушено строки розгляду справ по 20 справам (66,7%), суддею Савєльєвою А.І. – по 3 справам (10%), суддею Семеновою О.С. – по 7 справам (23,3%).

            Основними причинами порушення строків розгляду цивільних справ, передбачених ст.157 ЦПК України, були відкладення їх розгляду через неявку в судове засідання однієї із сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, про яких нема відомостей, що їм вручені судові повістки, а також за їх клопотанням, неявки відповідача у судове засідання та з інших підстав.

            Відповідно до ст. 27 ЦПК України учасники судового розгляду повинні добросовісно здійснювати свої процесуальні права та виконувати процесуальні обов'язки. При цьому дієвого механізму впливу на невиконання учасниками процесу покладених на них процесуальних обов'язків законодавством не передбачено.

            Єдиним правовим засобом впливу на осіб, які з неповажних або необгрунтованих підстав не з'являються в судове засідання, є застосування до них адміністративного штрафу за санкцією ст. 185-3 КУпАП, однак суддями В.Писарівського районного суду вказана норма у 2015 році не застосовувалась.

            Нерідкі випадки, коли учасники процесу без поважних причин не з'являються до суду, надаючи заяви з проханням відкласти слухання справи у зв'язку з хворобою, зайнятістю у іншому процесі, тощо. При цьому, нерідко в подальшому поважність причин неявки в судове засідання ними не підтверджується.

            Однак, зазначене є не єдиними проблемами порушення судом строків розгляду цивільних справ. Важливу роль в цьому відіграє недобросовісне виконання учасниками процесу своїх процесуальних обов'язків, а також не кваліфікованість їх представників.

            Попри встановлені вимоги закону щодо подання суду доказів під час попереднього судового засідання або до початку розгляду справи по суті (ст. 131 ЦПК України), на цій стадії сторонами не виконується, що змушує суд відкладати слухання справи на іншу дату для витребування доказів.

            Систематичними є випадки, коли учасники процесу з'являються до суду непідготовленими до розгляду справи, зловживаючи своїми процесуальними правами, подають в день призначення слухання справи заяви про необхідність ознайомлення з матеріалами справи, надання до суду додаткових доказів, тощо.

            Позитивним для забезпечення своєчасного інформування учасників судового процесу про час та місце судового засідання є запровадження пілотного проекту щодо надсилання судами учасникам процесу текстів судових повісток у вигляді SMS-повідомлень.Проте, що не дивлячись на позитивний вплив запровадженого проекту на своєчасність повідомлення учасників процесу про час та місце судового засідання, що загалом значно скорочує тривалість розгляду справ, в окремих віддалених населених пунктах (селах) В.Писарівського району через відсутність належного покриття їх зони мобільними операторами, певна частина учасників процесу у справах, що розглядаються судами цих населених пунктів, не виявляє бажання отримувати судові виклики у вигляді SMS- повідомлення.

            Найбільшу складність викликає питання дотримання строків судового розгляду кримінальних проваджень, оскільки законом ці строки не визначено.

            Найбільш прийнятним є поняття розумного строку розгляду справи у розумінні  ст.6 Конвенції та визначення цього поняття з урахуванням рішень Європейського Суду з прав людини.

            Кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього; мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту; захищати себе особисто чи скористатися юридичною допомогою захисника, обраного на власний розсуд, або - за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника - одержати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя; допитувати свідків обвинувачення або вимагати, щоб їх допитали, а також вимагати виклику й допиту свідків захисту на тих самих умовах, що й свідків обвинувачення.

            Реалізація таких прав людини вимагає певного часу і метою суду має бути реалізація всіх прав людини, передбачених цією Конвенцією та національним законодавством. Дотримання розумних строків судового розгляду є дуже важливим для кримінальних проваджень, особливо якщо обвинувачений перебуває під вартою. Зміст поняття «розумна тривалість» визначається характером самої справи, де враховуються загальна тривалість розгляду справи в суді; складність справи; наслідки недодержання розумного строку розгляду справи у суді для сторони-заявника; особиста поведінка обвинуваченого; оперативність роботи судового органу. Також слід зазначити, що затримки у провадженні можуть бути наслідком дій чи бездіяльності інших органів влади.

            Таким чином, розумні строки розгляду справ зобов'язують суд вирішувати справи без невиправданих зволікань або ж уникати поспіху, що завдає шкоди справедливому судочинству.

            Для визначення строків розгляду кримінальних проваджень, за якими особи утримуються під вартою, традиційно використовуються періоди часу більше 6 місяців, від 1 року до 2 років, понад 2 роки. Проте навіть перевищення зазначених термінів при розгляді конкретної справи не завжди свідчить про порушення розумних строків розгляду справи, особливо щодо багатоепізодних справ, справ із кількома обвинуваченими, справ, у яких має бути досліджено велику кількість доказів або проведено тривалу експертизу.

            Аналізуючи стан дотримання розумних строків розгляду кримінальних проваджень за 2015 рік суддями В.Писарівського районного суду Сумської області встановлено, що у провадженні суду за даний період перебувало  218 справ, які розглядаються в порядку кримінального судочинства, з яких: 207 справ розглянуто (94,95%) та 2 справи повернено (0,92%). Залишок нерозглянутих справ на кінець звітного періоду становить 9 справ (4,13%), які розглядаються в порядку кримінального судочинства.

            При проведенні аналізу встановлено, що при розгляді справ, які розглядаються в порядку кримінального судочинства, суддями В.Писарівського районного суду Сумської області дотримувалися вимоги ст.ст. 314, 316, 318 КПК України щодо строків призначення підготовчого судового засідання та судового розгляду кримінальних проваджень, а також строків їх судового розгляду, та строків розгляду матеріалів та клопотань, передбачених Главами 12-18, 20, 21, та ст. 539 КПК України.

 Адміністративне судочинство – відносно новий вид судочинства, який було запроваджено із введенням у дію Кодексу адміністративного судочинства України 01.09.2005 року.

         Відповідно до ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

            Згідно статті 122 КАС України адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше одного місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено КАС України.Цей строк є загальним. Він застосовується, якщо КАС України не передбачено спеціальний строк. 

            Встановлюючи спеціальні, скорочені строки, законодавець підкреслює особливу значимість цих справ та необхідність захисту порушених прав у найкоротший термін. 

            Безпосередньо в ч.1 статті 122 передбачений спеціальний строк – двадцять днів - для справ щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби. 

            Ще менші спеціальні строки розгляду справ встановлені також для деяких справ, зокрема, десять днів після відкриття провадження у справі – для справ з приводу рішень, дій або   бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби (ч. 5 ст. 181 КАС України), тощо.

            Спеціальні строки встановлені для розгляду справ скороченого провадження.

            Строки розгляду справ, передбачені у ч.1 статті 122 КАС, є граничними. 

            Проте, як показує практика, забезпечити розгляд і вирішення справи в місячний строк досить часто виявляється нереально. Це можливо лише у разі повного та своєчасного виконання усіма учасниками процесу своїх процесуальних обов‘язків, зокрема, щодо явки до суду та подання доказів, та відсутності перешкод у здійсненні судочинства. Тому значна кількість адміністративних справ вирішуються за межами встановлених законом строків. Відтак, постає питання про можливість продовження цих строків судом. 

            Протягом 2015 року у провадженні В.Писарівського районного суду перебуло 19 справ адміністративного судочинства, в тому числі: у провадженні судді В’юник Н.Г. – 5 справ (26,3%), судді Савєльєвої А.І. – 4 справи (21,1%), судді Семенової О.С. – 10 справ (52,6%).

            З 5 справ адміністративного судочинства, що перебували у провадженні судді В’юник Н.Г., протягом 2015 року розглянуто 4 справи (80%), залишок нерозглянутих справ станом на 01.01.2016 року становить 1 справа (20%).

            З 4 справ адміністративного судочинства, розглянутих суддею В’юник Н.Г. протягом 2015 року, з порушенням строків, передбачених ст.122 КАС України, розглянуто 2 справи (50%), зокрема:

            - справа №2-а-239/11 за позовом Гаманова В.П. до УПФУ у В.Писарівському районі – розглянута протягом 1 місяця 23 днів;

            - справа №575/799/15-ц за позовом Гаманова В.П. до УПФУ у В.Писарівському районі – розглянута протягом 3 місяців  17 днів.

            З 4 справ адміністративного судочинства, що перебували у провадженні судді Савєльєвої А.І., протягом 2015 року розглянуто всі 4 справи з постановленням судового рішення (100%), в тому числі з порушенням строків, передбачених ст.122 КАС України, розглянуто 2 справи (50%), зокрема:

            - справа № 575/139/15-а за позовом Примака Я.І. до УПФУ у В.Писарівському районі – розглянута протягом 1 місяця 18 днів;

            - справа № 575/144/15-а за позовом Кучкова Ю.М. до УПФУ у В.Писарівському районі – розглянута протягом 1 місяця 20 днів.

            З 10 справ, що перебували у провадженні судді Семенової О.С., протягом 2015 року розглянуто всі 10 справ (100%), в тому числі з порушенням строків, передбачених ст.122 КАС України, розглянуто 4 справи (40%), зокрема:

            - справа № 575/703/15-а за позовом Прокопенко Н.А. до УПФУ у В.Писарівському районі – розглянута протягом 3 місяців 24 днів;

            - справа № 575/837/15-а за позовом Кузмінського В.С. до УПФУ у В.Писарівському районі – розглянута протягом 1 місяця 17 днів;

             - справа № 575/854/15-а за позовом Усенко В.С. до УПФУ у В.Писарівському районі – розглянута протягом 1 місяця 19 днів;

            - справа № 575/856/15-а за позовом Моісеєнка І.Ю. до УПФУ у В.Писарівському районі – розглянута протягом 1 місяця 26 днів.

            Встановлення і обмеження максимальних строків для розгляду адміністративної справи належить до важливих гарантій осіб, що звертаються до суду за захистом порушених прав чи інтересів. Однак, як слідує з практики Європейського суду строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин таких як: складність справи (характер фактів, які необхідно встановити, кількість свідків, можливе об’єднання справ, а також вступ у процес нових учасників); поведінка заявника (сприяння пришвидшенню розгляду справи чи пасивне відношення до заходів суду для вирішення спору); поведінка судових та інших державних органів (відкладення та зупинення розгляду у зв’язку з очікуванням результатів розгляду іншої справи; перерви в судових засіданнях у зв’язку із затримкою надання або збору доказів).

            Підсумовуючи викладене, можна дійти висновку, що В.Писарівським районним судом Сумської області вцілому забезпечується захист конституційних прав і свобод людини; знаходження деяких справ у провадженні суду понад встановлені граничні строки розгляду пояснюється насамперед складністю справи,  неявкою учасників процесу та несвоєчасним поданням доказів, тощо. Судді В.Писарівського районного суду, у провадженні яких знаходилися ці справи, здійснювали всі необхідні заходи щодо забезпечення своєчасного та оперативного розгляду справ.

Судді В.Писарівського районного суду вцілому дотримуються строків відкриття провадження у справах, а також строків призначення та розгляду справ, передбачених КПК, ЦПК та КАС України.

Перелік матеріалів, що використовувались:

-          Конституція України;

-          Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року;

-          Рішення Європейського суду з прав людини: «Федіна проти України» від 02 вересня 2010 року, «Смірнова проти України» від 08 листопада 2005 року, «Матіка проти Румунії» від 02 листопада 2006 року, «Літоселітіс проти Греції» від 05 лютого 2004 року;

-          Цивільний процесуальний кодекс України;

-          Кримінальний процесуальний кодекс України;

-          Кодекс адміністративного судочинства України;

-          Постанова Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №11 від 17.10.2014 року «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення»;

-          обліково-статистичні картки;

-          статистичні звіти за 2015 рік.

                        Суддя В.Писарівського

                        районного суду:                                                        А.І.Савєльєва

Виконавці: Савєльєва А.І., Токарь Н.І.