Щодо усиновлення дітей

       Усиновлення — це юридичний факт, унаслідок якого між особами, котрі не мають біологічної спорідненості, виникають такі взаємини, як між батьками та дітьми. Впродовж 2015 року Великописарівським районним судом всього було розглянуто 2 справи про усиновлення 2-х хлопчиків та 1 дівчинки. В якості усиновлювачів виступали іноземні громадяни .

Сімейним кодексом України (ч. 1 ст.218)  передбачено, що для усиновлення дитини потрібна її згода, в разі якщо вона досягла такого віку та рівня розвитку, що може її висловити у відповідній формі.

Так, у розглянутих справах, порушених за заявами громадян Сполучених Штатів Америки про усиновлення неповнолітніх, у судовому засіданні вони свідомо і без будь-якого тиску чи обману висловили бажання бути усиновленими заявниками, отримати їх прізвище, а також змінити своє ім’я.

Згідно зі ст.283 СК усиновлення іноземцем дитини, яка є громадянином України, здійснюється на загальних підставах. Дитина може бути усиновлена іноземцем, якщо протягом одного року з моменту взяття її на облік у Міністерстві соціальної політики не виявилося громадянина України, який бажав би її усиновити або взяти під опіку чи піклування до себе в сім’ю. Судом було встановлено, що громадяни України не виявили бажання усиновити чи взяти під опіку неповнолітних, а за період їх перебування в навчальному закладі ніхто з родичів, братів чи сестер їх не відвідували, не надсилали листів, не телефонували та не брали участі в їхньому утриманні та вихованні.

Відповідно до ч.4 ст.283 СК на усиновлення дитини іноземцем потрібна згода центрального органу виконавчої влади, до повноважень якого належать питання усиновлення та захисту прав дітей. Мінсоцполітики дало письмову згоду на усиновлення заявниками — громадянами США, неповнолітніх громадян України.

Громадяни США відповідно до пп.33, 36, 37 Порядку провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 8.10.2008 № 905, перебували на обліку як кандидати в усиновлювачі й були направлені для встановлення контакту з дітьми, які навчались у загальноосвітній  школі-інтернат.

На підставі встановленого контакту між усиновлювачами та дітьми директор школи-інтернату надав згоду на їх усиновлення. При розгляді справ в суді представник школи-інтернату пояснив, що неповнолітні потрапили до їхнього закладу та отримали статус дитини позбавленої батьківського піклування.

Заявники стверджували, що метою усиновлення є бажання дати дитині свою любов та ласку, забезпечити її виховання та дати освіту. Відповідно до положень ст.19 СК орган опіки та піклування надав до суду письмовий висновок щодо вирішення питання на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов для проживання дитини, та інших документів, які стосувались справи.

Дослідивши згідно зі ст.224 СК обставини в цілому, суд дійшов висновку, що усиновителі здатні забезпечити стабільні та гармонійні умови для життя дитей. Всі документи, які підтверджують ці дані, зібрані компетентними та ліцензованими установами за місцем проживання заявників в США і визнані судом згідно з вимогами міжнародного законодавства.

Усвідомлюючи факт їх усиновлення, діти підтвердили своє бажання змінити прізвище або ім’я, а також заявили, що згодні за традиціями США в подальшому не записуватись по батькові. Суд задовольнив вимоги заявників про зміну прізвища або імені дітей.

Усиновлення неповнолітніх  іноземцями є об’єктом особливої уваги держави та суспільства. Розгляд таких справ має певні особливості. Однією з особливостей міжнародного усиновлення є те, що істотно ускладнюється контроль за його наслідками. У зв’язку з тим, що дитина, позбавлена батьківського піклування, часто не має нікого, хто захищав би її права та інтереси, на державу покладається особлива відповідальність. Тому у випадках міжнародного усиновлення держава встановлює більш жорсткий порядок його проведення. У таких випадках законом передбачено вимогу щодо забезпечення дитині належного захисту. Згідно із ч.5 ст.283 СК усиновлення іноземцями можливе лише за умови забезпечення дитині прав у обсязі, не меншому, ніж це встановлено законами України.

У згаданих справах заявники зобов’язалися зареєструвати дітей протягом одного місяця після усиновлення в консульській установі України в країні проживання дитини, надавати звіти щороку протягом перших 3-х років після усиновлення, а потім кожні 3 роки до досягнення ними 18-річного віку, давати можливість представникам українського консульства в США спілкуватись з дітьми та зберігати громадянство України, доки він не досягне 18-річного віку.

Прийняті рішення по даних справах  в апеляційному порядку не оскаржувалися.