Великописарівський районний суд Сумської області

15 листопада 2016, 11:49

План

1. Загальна характеристика цивільних справ про спадкування.

2. Статистика розгляду цивільних справ про спадкування Великописарівським районним судом Сумської області.

3. Основні засади регулювання спадкових відносин у цивільному законодавстві.

4. Висновки.

1. Характерною ознакою сучасного періоду в Україні є існування приватної власності, і ця обставина зумовлює зростання ролі спадкування як засобу набуття права приватної власності.

Необхідно зазначити, що спадкові відносини регулюються Цивільним кодексом України, Сімейним кодексом України, Законом України від 02 вересня 1993 року «Про нотаріат», іншим законодавством. 30.05.2008 року була прийнята постанова № 7 Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування».

Із прийняттям і введенням у дію з січня 2004р. нового Цивільного кодексу України було внесено істотні зміни в підгалузь цивільного права - спадкове право. В Цивільному кодексі України значно збільшилась кількість норм, регулюючих спадкові правовідносини: в ЦК УРСР 1963 р. було 40 статей (РОЗДІЛ VII «Спадкове право»), у теперішньому Цивільному кодексі - 92 статті (Книга шоста «Спадкове право», охоплює ст.ст. 1216-1308). При цьому слід зазначити, що таке збільшення кількості норм спадкового права здійснено не в утрату утилітарності, а навпаки, більшість положень, які були прописані в ЦК УРСР, конкретизовані, уточнені та пристосовані до існуючої на цей час системи майнового обороту. Так, у ЦК 2003 р:

- втілено ідею якнайширшого охоплення числа осіб, до яких може перейти спадщина за відсутності заповіту ( збільшується кількість черг спадкоємців за законом і коло самих спадкоємців);

- скасовано особливий правовий режим спадкування предметів домашньої обстановки і грошових вкладів у кредитних установах;

- передбачено можливість складення подружжям єдиного заповіту, а також укладення спадкового договору;

- змінено підхід до порядку прийняття спадщини;

- спадкоємцям надано можливість перерозподілити спадщину;

- за певних обставин суд може надати право на спадщину спадкоємцю за законом, який не закликається до спадкування в порядку черги;

- передбачено можливість складання «секретних» заповітів та заповітів «з умовою».

Відносини спадкування регулюються правилами ЦК України 2003р., якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 р. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу УРСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинності ЦК і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004 р., спадкові відносини регулюються цим Кодексом.

Спадкування — це перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (ст. 1216 ЦК).

Суб'єктами спадкових правовідносин є спадкодавець та спадкоємець.

Спадкодавець — це фізична особа, майно якої після її смерті переходить у спадщину до іншої особи чи до інших осіб. Спадкодавцем може бути лише фізична особа незалежно від віку, статі, стану здоров'я тощо.

Спадкоємець — це особа, яка у разі смерті тієї чи іншої фізичної особи набуває права одержати його спадкове майно, тобто має право на спадкування. Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини. А спадкоємцями за заповітом можуть бути також юридичні особи та інші учасники цивільних відносин.

Право на спадкування виникає в день відкриття спадщини.

Відкриття спадщини — це настання певних обставин, за яких у відповідних осіб виникає право спадкоємства. До обставин, що зумовлюють відкриття спадщини, закон відносить (ст. 1220 ЦК): смерть особи; оголошення особи померлою.

Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого її оголошено померлою. Встановлення часу відкриття спадщини має важливе значення, бо на час відкриття спадщини визначається коло спадкоємців, склад спадкового майна.

Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. А якщо місце проживання спадкодавця невідоме, то місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а якщо немає нерухомого майна — місцезнаходження основної частини рухомого майна (ст. 1221 ЦК).

2. Згідно статистичних даних Великописарівського районного суду Сумської області у І півріччі 2016 року у провадженні суду перебувала 81 справа зі спорів про спадкове право. Розглянуто 58 справ даної категорії, з них: 56 – із ухваленням рішення про задоволення позову (по 6 справах – позов задоволено частково), 1 справа - із поверненням позовної заяви позивачу за непідсудністю справи суду, 1 справа - із поверненням позовної заяви через неусунення недоліків, які були зазанечні в ухвалі про залишення позову без руху. На кінець звітного періоду залишилося 23 нерозглянутих справ, справ, які не розглянуто понад 3 місяці - одна.

Так, протягом І півріччя 2016 року розглянуто:

А). Суддею В’юник Н.Г. – 14 цивільних справ про визнання права власності в порядку спадкування, з них 13 справ з ухваленням рішення про задоволення позову, по 1 справі винесено ухвалу про повернення позовної заяви через не усунення недоліків, які були зазанечні в ухвалі про залишення позову без руху. Залишок нерозглянутих справ на кінець звітного періоду становить 3 справи (№575/535/16-ц, №575/537/16-ц – надійшли 16 червня 2016 року, №575/603/16-ц – надійшла 29 червня 2016 року). Справи, які не розглянуто понад 3 місяці, відсутні.

Б). Суддею Савєльєвою А.І. – 12 цивільних справ про визнання права власності в порядку спадкування, з них 11 справ з ухваленням рішення про задоволення позову (по 4 справах – позов задоволено частково), по 1 справі винесено ухвалу про повернення позовної заяви позивачу за непідсудністю справи суду. На кінець звітного періоду -1 нерозглянута справа (№575/332/16-ц – надійшла 19 квітня 2016 року, розглянута 12 серпня 2016 року, понад 3 місяці).

В). Суддею Семеновою О.С. – 32 цивільні справи про визнання права власності в порядку спадкування, з них 32 справи з ухваленням рішення про задоволення позову (по 2 справам –позов задоволено частково). Залишок нерозглянутих справ на кінець звітного періоду становить 19 справ (№575/568/16-ц – надійшла 21.06.2016 року, №575/575/16-ц, №575/576/16-ц, №575/577/16-ц, №575/578/16-ц, №575/579/16-ц, №575/580/16-ц, №575/581/16-ц, №575/582/16-ц, – надійшли 22 червня 2016 року, №575/586/16-ц, №575/587/16-ц, №575/588/16-ц, 575/589/16-ц, №575/590/16-ц, №575/591/16-ц, №575/592/16-ц, №575/593/16-ц, №575/594/16-ц, №575/598/16-ц – надійшли 23 червня 2016 року). Справи, які не розглянуто понад 3 місяці, відсутні.

В апеляційному порядку рішення суддів Великописарівського районного суду Сумської області по даній категорії справ не оскаржувалися, а тому не мало місця їх скасування чи зміни.

3. У листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» (п. 3.3) зазначається, що найпоширенішою причиною звернення особи до суду в справах про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування є неможливість спадкоємцями, які прийняли спадщину, оформити своє право на спадщину в нотаріальній конторі з причин відсутності правовстановлюючих документів на спадкове майно на ім’я спадкодавця та/або відсутності державної реєстрації нерухомого майна спадкодавцем.

Найпоширенішими причинами звернення позивачів до Великописарівського районного суду протягом 6 місяців 2016 року із даним видом позову, як визнання права на спадкове майно є:

- відсутність реєстрації права власності на майно. Під час проведення даного узагальнення було встановлено, що перші власники не оформляли документи на належне їм нерухоме майно та не реєстрували його в органах БТІ, а тому спадкоємець не може отримати у нотаріуса свідоцтво про право на спадщину і його право має бути визнано тільки в судовому порядку;

- відсутність правовстановлюючого документу на спадкове майно на померлого-спадкодавця. Так, якщо документи, що засвідчують право власності на нерухоме майно, існували, проте були втрачені власником та не можуть бути відновлені в передбаченому законом порядку, застосуванню підлягає ст. 392 ЦК України, відповідно до якої позов про визнання права власності може бути пред’явлений, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати власником документа, який засвідчує його право власності;

- відстуність відомостей в державному земельному кадастрі, як це передбачено у ЗУ “Про Державний земельний кадастр”, який почав діяти з 01. 01. 2013 року.

Справи про спадкування розглядаються судом за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.

Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім'єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо.

Відповідно до роз'яснень викладених у п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» разом із позовною вимогою про визнання права власності на спадкове майно по 4 цивільних справах вирішувалися питання щодо встановлення факту, що має юридичне значення.

Згідно ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Ст. 1272 ЦК України передбачає, що якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. Пленум Верховного Суду України у Постанові №7 від 30.05.2008 року роз’яснив, що особа яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої ст. 1272 ЦК.

Разом із вимогою про визнання права власності на спадкове майно по 19 цивільних справах розгядалися і позови про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

При розгляді спорів за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини, про визначення йому додаткового строку для її прийняття суддями Великописарівського районного суду Сумської області дотримано норми процесуального та матеріального права.

Так, по справах даної категорії суддями перевіряється наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкоємця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, при наявності таких спадкоємців залучають їх до участі у справі в якості відповідачів.

Також звертається увага на те, що, вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому суд виходить з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

У резолютивній частині рішення суд вказує відповідно певний період часу з моменту набрання судовим рішенням законної сили, протягом якого спадкоємець може подати заяву про прийняття спадщини. Додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини, не може перевищувати шестимісячного строку, встановленого статтею 1270 ЦК для прийняття спадщини.

При вирішенні даної категорії спорів також враховується, що додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними ( від'їзд, хвороба та ін.).

Що стосується доказів, які брались до уваги судами при визначенні поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, то це переважно письмові докази - довідки медичних установ про стан здоров'я та проходження курсу лікування, довідки про перебування особи у відрядженні чи за межами України.

Вирішуючи позови про визначення додаткового строку, судді Великописарівського районного суду Сумської області за 6 місяців 2016 року визначали додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини тривалістю три місяці.

У частині дотримання вимог Цивільного процесуального кодексу України при розгляді справ про спадкування, щодо строків розгляду цих справ, передбачених ст.ст. 129, 157, 203 ЦПК України, необхідно зазначити, що розглянуті Великописарівським районним судом Сумської області, за шість місяців 2016 року справи даної категорії ці строки в основному додержано.

У більшості випадків по справах даної категорії за вказаний період судді Великописарівського районного суду Сумської області справи призначали відразу до судового розгляду, так як не вбачали підстав для їх розгляду у попередньому судовому засіданні.

При розгляді справ даної категорії, інколи позивачі неправильно визначали коло осіб, які повинні відповідати за позовом, та суд в передбаченому ст. 33. ст. 130 ЦПК України порядку вирішував питання про склад осіб, які братимуть участь у справі. Застосовувалися норми матеріального права щодо правовідносин, які виникли до набрання чинності Цивільного кодексу 2003 року.

За загальним правилом усі позови про захист права власності подаються до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду за місцем знаходження відповідача.

Позови про захист права власності на нерухоме майно, подаються до відповідного суду за місцезнаходженням цього майна або місцезнаходження основоної його частини.

Стаття 392 Цивільного кодексу України надає право власнику майна звернутися до суду з позовом про визнання права власності у наступних випадках:

- якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою;

- у разі втрати документа, який засвідчує право власності.

Як правило, такі позови подаються у разі відмови нотаріусом оформити спадщину через відсутність документів, у разі відмови компетентних органів у видачі державних актів на право власності на земельну ділянку, різноманітних свідоцтв про право власності тощо.

Відповідачами у таких справах є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. Порядок формування та повноваження міської, районних у місті рад визначаються Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Відповідно до положень Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», територіальна громада - жителі, об’єднанні постійним проживанням в межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об’єднання жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр; районні та обласні ради - органи місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст.

Належними відповідачами у спорах про спадкування (визнання права власності на спадкове майно, визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини) є спадкоємці, які прийняли спадщину, або територіальні громади в особі органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Так, за 6 місяців 2016 року Великописарівським районним судом із загальної кількості цивільних справ про спадкування тільки по 5 справах відповідачами були спадкоємці, які вступили в управління спадковим майном. По іншим справам даної категорії відповідачами були органи місцевого самоврядування.

ВИСНОВКИ

Під час розгляду цивільних спорів зазначеної категорії судді Великописарівського районного суду Сумської області дотримуються норм діючого цивільного та цивільного процесуального законодавства, зокрема Конституції України, Земельного Кодексу України, Цивільного кодексу України та Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 "Про судову практику в справах про спадкування", посилаються в судовому рішенні на інші Постанови Пленумів Верховного Суду України та на правові позиції Верховного суду що стосується справ по спадковим правовідносинам.

Також, суворо дотримувались вимог процесуального законодавства на стадії прийняття позовних заяв та підготовки справ до розгляду, перевіряли відповідність заяв вимогам статей 119, 120 ЦПК. Не допускали випадків прийняття заяв без визначення ціни позову, без сплати судового збору. Під час відкриття провадження по справах даної категорії суддями Великописарівського районного суду Сумської області було вірно визначено підсудність.

Судом повно з'ясовуються обставини справи, права та обов'язки сторін, перевіряється обґрунтованість їх доводів та заперечень, надається належна оцінка зібраним доказам та вирішуються спори відповідно до вимог закону.

При розгляді справ перевіряється наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про права на спадщину.

Судом задовольняються позовні вимоги про визнання права власності в порядку спадкування за законом чи за заповітом при наявності спору про спадщину між спадкоємцями. Також враховується розділ 22 Інструкції про Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України затвердженої наказом Міністерства Юстиції України від 18.06.1994 року, що свідоцтво про право на спадщину видається нотаріусом на підставі письмової заяви спадкоємців після закінчення шести місяців з дня відкриття спадщини, а у випадках, передбачених частиною другою статті 1270, статтею 1276 ЦК України - не раніше зазначених у цих статтях строків. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям, що прийняли спадщину, тобто тим, які постійно проживали разом зі спадкодавцем чи подали заяву нотаріусу про прийняття спадщини. Доказом постійного проживання разом зі спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом зі спадкодавцем; реєстраційний запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, та інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем.

Судом враховується, що письмова заява про прийняття спадщини та відмову від неї подається спадкоємцем особисто до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини. Особа, яка подала заяву про прийняття спадщини або про відмову від неї, може відкликати її протягом строку, установленого для прийняття спадщини. Прийняття і відмова від спадщини можуть мати місце щодо всього спадкового майна. Спадкоємець не вправі прийняти одну частину спадщини, а від іншої частини відмовитись. Спадкоємець, який прийняв частину спадщини, вважається таким, що прийняв усю спадщину.

При прийнятті рішень враховується, що якщо спадкодавцем було здійснено самочинне будівництво (частини перша статті 376 ЦК), до спадкоємців переходить право власності на будівельні матеріали, обладнання тощо, які були використанні в процесі будівництва. Якщо будівництво здійснювалося згідно із законом, то у разі смерті забудовника до завершення будівництва його права та обов'язки як забудовника входять до складу спадщини.

Труднощів при розгляді справ зазначеної категорії у Великописарівському районному суді Сумської області не виникало.

При вирішенні позовів про визнання права власності на майно в порядку спадкування суд правильно застосовує норми матеріального та процесуального права.

Перелік матеріалів, що використовувалися під час проведення узагальнення:

1. Цивільний кодекс України;

2. Цивільний процесуальний кодекс України;

3. Постанова Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування»;

4. Обліково-статистичні картки за 2016 рік.

Суддя Великописарівського районного суду Н.Г.В’юник

Виконавець: помічник судді Ткаченко В.В.