Цивільне право та система генерального делікту

  У цивільному праві України застосовується система генерального делікту, відповідно до якої всяке заподіяння шкоди передбачається протиправним і тягне обов'язок причинителя відшкодувати цю шкоду, якщо тільки він не доведе свою правомочність на його заподіяння. 

В даній справі мені спричинена моральна шкода яка не може бути компенсована тільки констатацією факту порушення майнових прав. 

Фактичний розмір заявленої до стягнення моральної шкоди може бути визначений за загально відомою методикою проф. Ерделевського О.М. 
яка Рішенням про державну реєстрацію від 03.03.2010 року включена до Реєстру за реєстраційним кодом 14.1.04 «Методика встановлення заподіяння моральної шкоди та метод оцінки розміру компенсації спричинених страждань». 

Звертаю увагу суду, що зазначена методика є базовою та є єдиною офіційною методикою в Україні для розрахунку моральної шкоди та схвалена Науково – методологічною радою з проблем судової експертизи при Міністерстві юстиції України. Зазначена методика ґрунтується на: 

а) презумпції моральної шкоди страждань, які повинна відчути «середня», «нормально» реагуюча на протиправну щодо неї поведінку людина; 

б) визначення базисного рівня розміру компенсації за страждання, спричинені заподіянням тяжкої шкоди здоров’ю, що приймається в розмірі 720 мінімальних розмірів зарплати; 

в) розробленій шкалі співвідношень розмірів компенсації моральної шкоди на основі співвідношень максимальних санкцій Кримінального кодексу, що передбачають відповідальність за посягання на аналогічні права людини; 

г) розробленій формулі, за допомогою якої можна визначити розмір компенсації та яка враховує критерії, що повинен прийняти до уваги суд при вирішенні відповідного питання. 

Згідно зазначеною методикою фактичний розмір заявленої до стягнення моральної шкоди визначається за формулою: 

D = d * fv * i * c * (1 - fs)*р, 

де: D – розмір компенсації дійсної моральної шкоди; 
d – розмір компенсації презюмованої моральної шкоди; 
fv – ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди, 0 < fv < 1; 
і – коефіцієнт індивідуальних особливостей потерпілого (суб’єктивного стану), 0 < i < 2; 
c – коефіцієнт урахування обставин, що заслуговують на увагу (об’єктивні фактори), 0 < с < 2; 
fs – ступінь вини постраждалого, 0 < fs < 2; 
р – коефіцієнт врахування майнового стану особи, яка спричинила моральну шкоду, 0,5 < р < 1. 

Перша складова цієї формули презюмована моральна шкода визначається розрахунковим шляхом виходячи з діючого в Україні мінімального розміру заробітної плати, який визначений з 01 грудня 2016 р. в розмірі 1600 гривень, тобто: 1600 грн. * 720 = 1152000 гривень. 

Друга складова цієї формули ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди в разі утиску прав і свобод громадянина неправомірними діями та рішеннями органів влади і управління згідно методики дорівнює 0,05. 

У зв'язку з тим, що не існує та не може існувати точних критеріїв матеріального еквіваленту душевних переживань, порушення звичного ритму життя, нервових переживань суб’єктивний стан потерпілого оцінюю коефіцієнтом 1. 

Коефіцієнт урахування обставин, що заслуговують на увагу враховуючі системність та тривалість порушення моїх прав як людини дорівнює 1,5. 

Вважаю, що вини позивача в порушені його прав та спричинення позивачу шкоди не має, тому ступінь вини постраждалого дорівнює 0. 

Коефіцієнт врахування майнового стану особи, яка спричинила моральну шкоду дорівнює 1. 

Таким чином 720*1600*0,05*1*1*1,5*1= 86400 гривень. 

Тобто, виходячи із зазначеного розрахунку та із глибини, характеру та тривалості душевних страждань та нервових переживань, істотності недоотриманих благ, керуючись принципом розумності на справедливості розмір спричиненої моральної шкоди я оцінюю в 86400 грн. 

Згідно зі ст. 46 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод (в редакції Протоколу № 11), рішення Європейського суду є обов’язковими для держав-учасниць Конвенції. При цьому Україна офіційно визнала юрисдикцію Європейського суду з питань тлумачення і застосування Конвенції та протоколів до неї. Отже, суду необхідно враховувати в своїй діяльності прецеденту практику Європейського суду з прав людини. 

Звертаю увагу суду, що практикою Європейського суду з прав людини визнана презумпція моральної шкоди. Тобто в разі порушення майнових або цивільних прав «середня», «нормально» реагуюча на протиправну щодо неї поведінку людина повинна відчути страждання (моральну шкоду). 

Згідно практики Європейського суду з прав людини завжди призначається компенсація за порушення прав людини. Розмір компенсації зазвичай становить 2000 – 5000 євро. Таким чином визначений розмір спричиненої мені моральної шкоди цілком відповідає практиці Європейського суду з прав людини. 

Так рішенням від 27.07.2004 р. по справі "Ромашов проти України" Європейський суд з прав людини присудив заявнику у відшкодуванні моральної шкоди 3000 євро, хоча заявник не представив жодного документа на підтвердження своїх вимог про відшкодування моральної шкоди. У процесі розгляду заяви Суд звернув увагу на те, що згідно з правилом 60 Регламенту Суду будь-яка вимога щодо справедливої сатисфакції має містити перелік претензій і може бути представлено письмово разом з відповідними підтверджуючими документами або свідченнями, «без наявності яких (Суд) може відхилити вимогу повністю або частково». 

Проте суд врахував той факт, що в результаті виявлених порушень заявник зазнав моральної шкоди, який не може бути відшкодована шляхом лише констатації судом факту порушення. 

Право на відшкодування з урахуванням практики Європейського суду з прав людини повинно носити ефективний характер, і має на меті не тільки покриття шкоди завданої потерпілій стороні, а також є засобом попередження з боку відповідача вчинення порушень прав, отже має бути відчутним не тільки для позивача але й для відповідача, що спонукало б відповідача вживати заходів щодо зміни практики нехтування положеннями законодавства, і зокрема, сприяло б зменшенню кількості і обсягів скарг і позовних заяв які надходять на адресу національних судів та Європейського суду з України. 

Згідно ч. 4 ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. 

Звертаю увагу суду, що у цивільному праві України застосовується система генерального делікту, відповідно до якої всяке заподіяння шкоди передбачається протиправним і тягне обов'язок причинителя відшкодувати цю шкоду, якщо тільки він не доведе свою правомочність на його заподіяння. 

Тобто обов’язок доказування відсутності моральної шкоди в даній справі покладений на відповідача. 

З огляду на положення ст. 56 Конституції України стягнення моральної шкоди на користь позивача повинно бути з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України шляхом безпосереднього списання коштів з Єдиного казначейського рахунку.