Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
ВАСУ: Документом, який підтверджує присвоєння об'єкту нерухомості адреси, може бути як рішення органу місцевого самоврядування, так і інший, який підтверджує факт такого присвоєння
ВАСУ постановою від 18 лютого 2016 р. у справі К/800/24520/15 скасував постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду ,та ухвалив нову постанову, якою позов власника нерухомого майна до Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії задовольнив частково.
ВАСУ визнав незаконним та скасував рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень і зобов'язав державного реєстратора прав на нерухоме майно повторно розглянути заяву власника садового будинку.
Основні висновки такі: За відсутності в Законі України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядку реєстрації визначення конкретного документа, який підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси, державний реєстратор не може на власний розсуд вирішувати який з документів підтверджує такий факт, а який - ні.
ВАСУ погодився з позицією Державної реєстрації служби України, викладеної в її листі від 15 квітня 2013 року № 165/06-15-13, відповідно до якої документом, який підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси, може бути як рішення органу місцевого самоврядування, так і інший документ, незалежно від форми, виданий відповідним органом, який дає змогу встановити факт присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси, зокрема довідки, виписки.
Таким документом, зокрема, може бути і довідка, видана уповноваженою особою кооперативу, у разі проведення державної реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, що знаходяться у такому кооперативі.
Оскільки тільки державний реєстратор самостійно приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмову в такій реєстрації (ч. 4 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень») то слід визнати незаконним та скасувати рішення саме державного реєстратора, зобов'язавши його вчинити дії щодо повторного розгляду заяви позивача разом з доданими до неї документами.»