ДО ПРОЦЕСУАЛЬНИХ КОДЕКСІВ ПРОПОНУЮТЬ ЧЕРГОВІ ЗМІНИ

Одразу після прийняття нового процесуального кодексу та набранням ним чинності у Верховній Раді почали реєструвати законопроекти про внесення змін до нього.

Так, днями депутати подали на розгляд парламенту три законопроекти про внесення змін до оновлених процесуальних кодексів.

Автори законопроекту вважають, що окремі положення нових ГПК, ЦПК та КАСУ можуть поставити під сумнів незалежність та об’єктивність судового розгляду, та мати наслідком збільшення корупційних ризиків при прийнятті судом рішення у тому чи іншому провадженні. Зокрема, мова йде про запроваджений інститут постійних колегій суддів. Так, до прийняття нового процесуального законодавства, всі судді колегії призначалися автоматизованою системою з урахуванням низки критеріїв: перебування у відрядженні (відпустці), на лікарняному, коефіцієнт навантаження конкретного судді, диференціація за складністю справи тощо. Зміна порядку формування колегії навряд чи зможе врахувати всі ці критерії, що спричинятиме затягування розгляду справи по суті.

Змінами до процесуальних кодексів також встановлено підстави для передачі судом, який розглядає справу у касаційному порядку, справи на розгляд, зокрема, об’єднаної палати Верховного Суду у разі виникнення необхідності відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду. Ініціатори проекту вважають безпідставним створення проміжної ланки - об’єднаних палат, які тільки розширюють та ускладнюють структуру Верховного Суду. За необхідності відступу від висновків за певних підстав такі справи повинна розглядати Велика Палата, що сприятиме, в тому числі, забезпеченню єдності судової практики.

Тому змінами до ГПК, ЦПК та КАСУ пропонується запровадити інститут преюдиційного запиту. Водночас зазначений інститут покликаний реалізувати принцип процесуальної економії, оскільки дозволить зменшити ризик направлення справи на повторний розгляд. 

Згідно із запропонованимим змінами суд першої або апеляційної інстанції, у випадках відсутності висновків або неоднакової практики касаційної інстанції щодо правовідносин які є предметом розгляду, може прийняти ухвалу про звернення до Верховного Суду з клопотанням про надання висновку щодо застосування норми права до виходу в нарадчу кімнату.

Під час розгляду справи в преюдиційному провадженні суд перевіряє наявність необхідності ухвалення висновку щодо застосування норми права або визначення належного підходу до застосування норми права за умови неоднакової практики касаційної інстанції щодо конкретної ситуації, зазначеної у преюдиційному запиті. У випадку підтвердження такої необхідності, ухвалює висновок про застосування норми права.

Преюдиційний запит має бути розглянутий протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття преюдиційного провадження. Преюдиційний запит розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

У постанові суду касаційної інстанції у преюдиційному провадженні зазначається короткий зміст правової ситуації, на котру звернено увагу у преюдиційному запиті та правових позицій суду, що постановив преюдиційний запит та учасників справи, якщо вони наявні та мотивувальна частина із зазначенням обґрунтованого висновку про те, як саме повинна застосовуватися норма права.  

Запровадження інституту преюдиційного запиту позитивно вплине на дотримання Україною положень статті 6 Конвенції про захист основоположних прав та свобод щодо забезпечення розумних строків розгляду справи, переконані розробники проекту.