КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПРОСИТЬ ВІДСТУПИТИ ВІД ПОЗИЦІЇ ВСУ У ПИТАННІ ЗВЕРНЕННЯ ДО ТРЕТЕЙСЬКОГО СУДУ

Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду просить Велику Палату відступити від висновку Верховного Суду України про те, що третейська угода про передання спору на розгляд третейського суду не є відмовою від права на звернення до суду, а є одним із способів реалізації права на захист своїх прав. Про це повідомляє прес-служба ВС. 

У зв’язку з викладеним у сторін існує виключно правова можливість, а не обов’язок звертатися до третейського суду. При цьому обмеження права звернення до господарського суду не допускається. Відсутність взаємної згоди саме сторін спору на його вирішення комерційним судом (арбітражем), оформленої відповідним арбітражним застереженням, незалежно від попередньої домовленості про це, виключає можливість розгляду спору таким судом. 

У разі відсутності такого застереження господарський суд зобов’язаний припинити провадження у справі лише за наявності волі обох сторін про розгляд конкретного спору арбітражем, оформленої відповідним зверненням до суду. Оскільки передбачене умовами Контракту третейське застереження було укладено між попереднім кредитором і боржником, водночас між новим кредитором і боржником угоди про передачу спорів на розгляд МКАС при ТПП України укладено не було, про припинення провадження у справі з підстав передачі спору на розгляд арбітражем звернувся лише один з відповідачів, Верховний Суд України визнав правильними висновки судів про відмову в задоволенні клопотання відповідача про припинення провадження у справі на підставі пункту 5 частини першої статті 80 ГПК України (у редакції, що діяла до 15 грудня 2017 року).

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Жуков С.В. – головуючий, Ткач І.В., Ткаченко Н.Г., розглядаючи заяву ТОВ "Укрбізнесконсалт" про перегляд Верховим Судом України постанови Вищого господарського суду України у справі № 910/21409/16 (якою залишено без змін постанову апеляційного господарського суду про припинення провадження у справі на підставі пункту 5 частини першої статті 80 ГПК України (у редакції, що діяла до 15 грудня 2017 року) у зв’язку з укладенням сторонами арбітражного застереження) визнав за необхідне відступити від наведеного вище висновку Верховного Суду України і передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, мотивуючи своє рішення, зокрема, тим, що наявність третейського застереження та обов'язковість звернення до третейського суду за наявності волі на розгляд справи третейським судом, що її виявив відповідач, не є обмеженням прав позивача, гарантованих статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статтею 55 Конституції України. 

Ухилення позивача від виконання умов контракту про передачу спору на розгляд МКАС при ТПП України має розглядатися як дії, що суперечать самій ідеї Закону України "Про третейські суди", яка полягає у гарантуванні учасникам господарських відносин права розраховувати на швидкий та ефективний спосіб вирішення господарського спору альтернативним шляхом. На момент ухвалення господарськими судами апеляційної та касаційної інстанцій рішень про припинення провадження у справі № 910/21409/16 у зв'язку із третейським застереженням позивач не довів неефективність третейського застереження, передбаченого умовами Контракту.