Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Захист від дублювання кримінальних проваджень є однією із специфічних гарантій, пов’язаних із загальною гарантією справедливого слухання у кримінальному провадженні.
Право не бути притягненим до суду або покараним двічі (Non bis in idem) з урахуванням практики Європейського суду з прав людини та рішень Верховного Суду докладно проаналізував у своєму відеоблозі на Youtube адвокат, засновник та експерт ECHR.UkrainianAspect, голова Комітету НААУ з питань БПД, заслужений юрист України Олександр Дроздов.
Нагадаємо, відповідно до ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Стаття 4 Протоколу N 7 до Конвенції про захист прав людини на основоположних свобод встановлює, що нікого не може бути вдруге притягнено до суду або покарано в порядку кримінального провадження під юрисдикцією однієї і тієї самої держави за правопорушення, за яке його вже було остаточно виправдано або засуджено відповідно до закону та кримінальної процедури цієї держави.
Фактично Конвенція встановлює три компоненти принципу ne bis in idem (алгоритм визначення):
1) чи були провадження «кримінальними» за своїм характером;
2) чи стосувалися провадження одних і тих же фактів;
3) чи мало місце дублювання провадження.
Оцінюючи характер провадження, ЄСПЛ застосовує «критерії Енгеля» (див. «Енгель та інші проти Нідерландів»): перший критерій – це правова класифікація правопорушення за національним законодавством, другий – сама природа правопорушення, а третя – ступінь суворості покарання, яке відповідна особа ризикує понести. Другий та третій критерії є альтернативними і не обов’язково сукупними.
Також у контексті досліджуваного питання важливим є розуміння правової природи таких категорій, як «остаточне рішення», «кримінальне обвинувачення», «покарання», «одне й те саме правопорушення».
Ілюструючи практичне застосування принципу ne bis in idem, О.Дроздов докладно зупинився на рішенні ЄСПЛ у справі «Міхалаке проти Румунії» (№ 54012/10). З текстом цього рішення українською мовою можна ознайомитися за посиланням.